A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
.

Викладач Дробот Г.О. 14 група – 23.04 13 група – 27.04

Дата: 19.04.2020 22:16
Кількість переглядів: 96

Викладач Дробот Г.О.

14 група – 23.04

13 група – 27.04

Життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формування світогляду письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І. Франком. Неоромантизм. “Contra spem spero!” як світоглядна декларація сильної особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту

І. Засвоєння навчального матеріалу

Лекція

            Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському. Її мати – письменниця Олена Пчілка, батько – юрист. Вони приділяли багато уваги гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи. Серед близького оточення майбутньої поетеси були такі відомі культурні діячі, як

М. Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Усе це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу: у 9 років вона вже писала вірші, у 13 – почала друкуватись. 1884 року у Львові в журналі «Зоря» опубліковано 2 вірші – «Конвалія» і «Сафо», - під якими вперше з’явилось ім’я Леся Українка.

            Дитячі роки поетеси минали на Поліссі. Узимку Косачі жили в Луцьку, а влітку – у селі Колодяжне. Серед факторів, які впливали на формування таланту Лесі Українки, була музика. «Мені часом здається, - писала вона, - що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт». Цей «жарт» - початок туберкульозу, із яким поетеса боролась усе життя. Хвороба спричинила те, що дівчина не ходила до школи, однак завдяки матері, а також М. Драгоманову, який мав великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки, вона дістала глибоку й різнобічну освіту. Письменниця знала більше 10 мов, вітчизняну та світову літературу, історію, філософію. Так, у 19 років вона написала для своєї сестри підручник «Стародавня історія східних народів».

            Із кінця 80-х років ХІХ ст. Леся Українка живе в Києві. 1892 року у Львові виходить «Книга пісень» Г. Гейне, де Лесі Українці належало 92 переклади. Вона перекладає також поезію в прозі І. Тургенєва «Німфи», уривок із поеми А. Міцкевича «Конрад Валленрод», поетичні твори В. Гюго «Лагідні поети, співайте» і «Сірома», уривки з «Одіссеї» Гомера, індійські обрядові гімни зі збірки «Ріг-Веди». Як перекладач Леся Українка додержує принципу змістової точності, уникає стилізації. Початок роботи Лесі Українки над прозовими жанрами пов’язаний із діяльністю гуртка київської літературної молоді «Плеяда». 1898 року в  «Літературно-науковому віснику» опубліковано статтю І. Франка про творчість Лесі Українки, у якій він ставить поетесу в один ряд із Шевченком. 1899 року у Львові опубліковано другу збірку поезій «Думи і мрії».

Перша збірка Лесі Українки «На крилах пісень»

            На початку 1893 року у Львові виходить друком перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень». Збірку відкриває цикл лірики «Сім струн», із якого постає образ «бездольної матері» України, що отримує свій подальший розвиток у циклі «Сльози-перли». Леся Українка присвятила цикл «Сім струн» своєму гарному другові – публіцисту й письменнику

 М. Драгоманову. Весь цикл – це неповторна гама кольорів і звуків навколишнього світу. Він побудований на нотах, тому й звучить дуже оригінально та різноманітно. Серед багатоголосся «Семи струн» можемо побачити і ноктюрн, і рондо, і колискову, і сонет, і пісню, і навіть гімн. Саме гімн і відкриває цикл. Цю поезію поетеса присвятила своїй Батьківщині й озивається в ній до бездольної України, прагнучи відшукати кращої долі для рідного краю в «шляхах-теренах». Ще один цикл збірки – «Дитячі поезії в дитячому крузі», які відобразили дивовижне сприйняття й відтворення письменницею світу дитинства. Крім цього, до книги ввійшла інтимна й пейзажна лірика – цикли «Зоряне небо», «Кримські спогади», «Подорож до моря».  Світ природи поетеса зобразила у вигляді чудової країни золотистої блакиті й сонця. У циклі «Подорож до моря» Леся Українка описала рідну країну, її рух до кращого майбутнього та її природу. Усі ці враження були почерпнуті з її подорожей, адже письменниця часто їздила на лікування до різних частин України, а найчастіше – до Криму. Саме там були написані поезії «Кримські спогади», які Леся Українка присвятила своєму братові Михайлу.

Літературознавчі терміни

            Неоромантизм за своєю суттю опинився ніби на перехресті цих систем, ставши першим кроком до авангарду (неоромантизм, тобто новий романтизм). Від класичного романтизму неоромантизм успадкував конфлікт із дійсністю, що породжує гострий сюжет, проте, як багато інших напрямів модернізму, неоромантизм відкидає радіоцентризм, віддаючи перевагу чуттєвій сфері, емоційно-інтуїтивному пізнанню. До найяскравіших проявів неоромантизму тяжіє творчість Лесі Українки, Олени Теліги, Олега Ольжича, Євгена Плужника. Неоромантичній творчості властиве прагнення подолати розрив між дійсністю та ідеалом завдяки могутній силі волі. Неоромантики змальовували сильну особистість, стверджували єдність побутового й благородного, можливість співіснування мрії та дійсності. Представники цього напряму вірили, що всі ідеальні цінності можна віднайти, споглядаючи реальність, але лише за умови, що спостерігач матиме певний кут зору. Отже, у творах неоромантиків зображено активну особистість, яка має досить складні стосунки із суспільством, хоча й відкрито це протистояння не показується. Неоромантики активно використовували символи, гіперболи, показуючи у творах гру кольорів. Неоромантикам властива велика увага до внутрішнього життя ліричного героя. Вони намагаються показати переживання, почуття особистості, змалювати її прагнення, бажання, сумніви… Зазвичай, герой у неоромантизмі має вразливу й чутливу душу.

«Contra spem spero!”

            Поезія Лесі Українки зачіпає серце кожного читача. Це стосується й наших сучасників. Письменниця була «співачкою досвітніх вогнів», але струни поетичної душі Лесі Українки не раз озивалися ніжними сокровенними тонами. Її лірика різнобарвна, як кольори веселки. Кожен із нас знаходить у поезії щось близьке для себе.

            Поезія «Contra spem spero!”, назва якої в перекладі з латині означає «без надії сподіваюсь», написана 19-річною Лесею Українкою. У цей період перед нею постав вибір: чи бути скореною важкою хворобою (і не тільки фізично), чи перемогти. Леся не піддалася, вона поставила перед собою мету – і перемогла. Наперекір «зловісним осіннім хмарам» вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям, про що написала в листі до брата, відомого в літературі як Михайло Обачний: «Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся «сізіфовий камінь» догори!..»

            Сізіф – це цар міста Ефіри. Він кинув виклик богам. Коли прийшов час помирати, то він спробував утекти з пекла. За це боги вирішили його покарати: вічно він повинен був закочувати величезний камінь угору, звідки той обов’язково скочувався вниз, і все потрібно було починати спочатку. Боги вважали, що на світі немає нічого жахливішого, ніж важка й даремна робота.

ІІ. Підсумок уроку

            Подумайте, що ще варто додати до біографії Лесі Українки.

ІІІ. Домашнє завдання

  1. Вивчити напам’ять поезію «Contra spem spero!”.
  2. Дати письмові відповіді на запитання за змістом поезії:
  1. Яка провідна думка вірша?
  2. Як поетеса розуміє своє місце в суспільстві?
  3. Які рядки із цього вірша, на вашу думку, потрібно прочитати найбільш емоційно?
  4. Як використовується контраст у поезії? Наведіть приклади.
  5. Які романтичні образи створено поетесою?
  6. Доведіть символічність твору, назвавши образи-символи.
  7. Кількома словами схарактеризуйте ліричну героїню твору.
  8. Назвіть рядки, які можна вживати як афоризми.
  9. Які ще художні засоби використано в поезії? (приклади)

10)Знайдіть алюзію в поезії.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора