Завдання для учнів І курсу. Викладач Мельничук В.В. Тема: Початок радянсько-німецької війни. Україна в умовах окупації.

Дата: 30.03.2020 21:48

Кількість переглядів: 457

Дистанційне навчання з історії України для учнів І курсу. Викладач Мельничук В.В.

Тема: Початок радянсько-німецької війни. Україна в умовах окупації.

План вивчення теми

1. Початок радянсько-німецької війни.
2. Причини невдач радянської армії на початковому етапі війни.
3. Мобілізаційні заходи в Україні.
4. Німецький окупаційний режим.

Завдання:

1. Опрацюйте 41 та 42 параграфи підручника:

Бурнейко І.О., Хлібовська Г.М., Крижановська М.Є., Наумчук О.В. Історія україни. Рівень стандарту : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. – Тернопіль: Астон, 2018.

/ https://history.vn.ua/pidruchniki/

2. Вивчіть дати, вказані на с.225 підручника.
3. Проаналізуйте плакати, розміщені у відповідних параграфах підручника. 
4. Проаналізуйте уривки історичних джерел. Дайте відповіді на запитання.
5. Законспектуйте нижче поданий матеріал. Головне виділено темним кольором.
6. Складіть тестові завдання з цієї теми (від 10 до 22 тестів).
7. Перегляньте документальний фільм: 20 кроків до мрії. Крок 14. Україна у Другій світовій війні / https://www.youtube.com/watch?v=5rLoELRnDS8

Короткий зміст теми, який необхідно законспектувати.

1.Початок радянсько-німецької війни.

22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР.

План «Барбаросса» - план нападу Німеччини на СРСР.

Згідно з планом «Барбаросса» гітлерівські війська складали три групи армій.

В Україні ворогові протистояли Південно-Західний та Півден­ний фронти, Чорноморський флот, Дунайська та Пінська військові флотилії.

Окупація території України гітлерівськими військами

22 червня 1941 р. — бомбардування німецькою авіацією україн­ських міст (Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь та ін.), запек­лі бої на кордонах.

23—29 червня 1941 р. — найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк — Броди — Рівне, в якій узяли участь з обох сторін близько 2 тис. танків (на тиждень затримала просу­вання німців).

30 червня — 11 липня 1941 р. — відступ Червоної Армії на обох фронтах: на Півдні німецько-румунські війська захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України взяти Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва.

11 липня — 22 вересня 1941 р. — Київська оборонна операція. В результаті некомпетентного керівництва Й. Сталіна та його оточення закінчилася катастрофою для Південно-Західного фронту. Не дозволивши вчасно відвести війська з київського виступу й зай­няти більш вдалу позицію для оборони, Ставка Верховного Головнокомандування прирекла на загибель і полон понад 600 тис. чол., які опинилися в оточенні. У цій операції загинули командувач фронту М. Кирпонос, член військової ради М. Бурмистренко, начальники штабу фронту В. Тупиков.

19 вересня 1941 р. — гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу про вести евакуацію на схід людей і великих підприємств Лівобережжя та Донбасу.

5 серпня — 16 жовтня 1941 р. — оборона Одеси. Протягом 73 днів захисники міста відтягували на себе 300-тисячну ворожу армію, завдаючи їй великих втрат; за наказом Ставки для посилення оборони Криму радянські війська організовано й непомітно для ворога евакуювались з-під Одеси.

25 жовтня 1941 р. — гітлерівці зайняли Харків. До кінця жовтня під ворожою окупацією опинилася Також значна частина Донбасу.

30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р. — героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів.

16 листопада 1941 р. — радянські війська залишили Крим (крім невеликої ділянки з Севастополем).

12—29 травня 1942 р. — наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки якої були трагічними (в районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії, втрати склали 240 тис. чол.). Катастрофа сталася внаслідок прорахунків керівництва країни.

22 липня 1942 р. — остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області (нині Луганської). Ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної вій­ни» був зірваний.

2. Причини невдач радянської армії на початковому етапі війни:

• Тоталітарний характер влади, що поставив у залежність від волі одної людини та її найближчого оточення життя мільйонів людей.
• Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігноруван­ня даних розвідки про дату наступу німецьких військ; заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності; зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних спо­руд; відсутність чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались «малою кров’ю» на його території).
• Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.
• Репресії командного складу, досвідчених воєначальників напе­редодні війни.
• Міжнародна ізоляція СРСР.
• Жорстка централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних проблем.

3.Мобілізаційні заходи в Україні

• Мобілізація до лав радянської армії;
• Спорудження оборонних укріплень;
• Створення загонів народного ополчення з числа добровольців;
• Збільшення випуску воєнної продукції;
• Евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-освітніх установ.

Мобілізація – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний лад.

Евакуація – виведення з місцевості, що перебувала під загрозою нападу ворога, у тил населення, заводів та ін.

4.Німецький окупаційний режим.

Зони окупації

Німецькі поліцейські органи: Гестапо (державна таємна поліція); СС (охоронні загони нацистів); СД (служба безпеки).

План «Ост», розроблений німцями передбачав такі заходи:

• германізацію та колонізацію території Східної Європи, в тому числі і українських земель;
• фізичне знищення частини слов’янського населення;
• перетворення най витриваліших і здорових слов’ян на рабів;
• масова депортація населення Західної України до Сибіру;
• масовий терор проти євреїв та циган; голокост.

Холокост – знищення євреїв у роки Другої світової війни.

«Новий порядок» - німецький окупаційний режим.

Основні заходи «нового порядку»:

• скасування чинності радянського законодавства, введення ні­мецького кримінального права і судів; запровадження комендантської години;
• дискримінація українського населення;
• тотальний терор.

«Бабин Яр» - місце наймасовішого знищення населення німцями у Києві. В Україні існувало 180 великих концтаборів (концтабори – місця, де німці утримували військовополонених, євреїв, циган, комуністів і тих, хто чинив опір німцям) і 50 гетто (гетто – це частина міста, куди переселяли євреїв для подальшого їх знищення);

• примусове вивезення місцевого населення на роботи в Німеччину (2,5 млн чол.)  остарбайтери (нім. – східні робітники) – це люди, які були вивезені німцями зі східних окупованих територій на примусові роботи до Німеччини.
• економічний визиск України (вивезення хліба, продовольства, устаткування заводів і фабрик, культурних цінностей і навіть чорнозему до Німеччини);
• збереження колгоспної системи під новою назвою «общинні гос­подарства» (за винятком західноукраїнських земель);
• використання примусової праці місцевого населення тощо.

Колабораціонізм – співпраця місцевого населення із німцями.

« повернутися