Дистанційне навчання з історії України для учнів І курсу. Викладач Мельничук В.В.
Дистанційне навчання з історії України для учнів І курсу. Викладач Мельничук В.В.
Тема: Рух опору та його течії. Визволення України
План вивчення теми
- Рух опору та його течії.
- Визволення України.
Завдання:
- Опрацюйте 43 та 44 параграфи підручника:
Бурнейко І.О., Хлібовська Г.М., Крижановська М.Є., Наумчук О.В. Історія України. Рівень стандарту : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. – Тернопіль: Астон, 2018.
/ https://history.vn.ua/pidruchniki/
- Вивчіть дати, вказані на с.236, 241 підручника.
- Проаналізуйте плакати, розміщені у відповідних параграфах підручника.
- Вивчіть біографії історичних осіб, запам’ятайте їх зображення (Андрій Мельник, Степан Бандера, Роман Шухевич, Тарас Боровець (Бульба), Сидір Ковпак).
- Проаналізуйте уривки історичних джерел. Дайте відповіді на запитання.
- Законспектуйте нижче поданий матеріал. Головне виділено темним кольором.
- Складіть тестові завдання з цієї теми (від 10 до 22 тестів з чотирма варіантами відповіді, правильний варіант виділіть). Тести з трьох тем, що є складовими загальної теми: «Україна в роки Другої світової війни», перешліть на електронну адресу: valentina.luzk@ukr.net
- Перегляньте документальний фільм: 20 кроків до мрії. Крок 14. Україна у Другій світовій війні / https://www.youtube.com/watch?v=5rLoELRnDS8
- Рух опору та його течії.
Рух Опору – антифашистський національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти німецьких окупантів та їхніх союзників.
Течії Руху Опору в Україні
Радянська |
Національна |
Польська |
За відновлення радянської влади (радянські партизани та підпільники) |
За створення незалежної України (ОУН, українська повстанська армія) |
За відновлення Польщі (Армія крайова) |
І. Радянська течія Руху Опору:
1. Партизанський рух
- 1942 р. — створено Український штаб партизанського руху. Його очолив Тимофій Строкач.
- В Україні діяли партизанські загони на чолі з О. Сабуровим, О. Федоровим, М. Наумовим, С. Ковпаком та ін..
2. Підпільний рух
Діяльність в Україні в роки війни 23 обкомів КП(б)У та 9 підпільних обкомів комсомолу, усього діяло понад 3,5 тис. підпільних організацій і груп.
Форми боротьби партизанів:
- розгром ворожих штабів, гарнізонів, комендатур тощо;
- диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній зв’язку, доріг, мостів;
- збір розвідувальних даних;
- розповсюдження листівок, газет із закликами до боротьби проти окупантів;
- визволення військовополонених та порятунок людей від вивезення на каторжні роботи до Німеччини;
- рейди в тил ворога (найдовший – Карпатський рейд С. Ковпака);
- «рейкова війна» (липень-серпень 1943 року) – операція, спрямована на знищення німецьких ешелонів (поїздів, які постачали німецькій армії зброю, військову техніку тощо.); руйнування залізниць.
Територія поширення партизанського руху - Сумщина, Чернігівщина, Полісся.
У результаті партизанський та підпільний рухи перетворилися на важливий чинник перемоги над ворогом.
ІІ. Національна течія Руху Опору
Розкол ОУН у 1940 р. |
|
ОУН-М (мельниківці) |
ОУН-Б (бандерівці) |
Керівник Андрій Мельник |
Керівник Степан Бандера |
Вважали, що незалежність України буде поступово здобута за допомогою Німеччини. Воювали проти радянської армії. |
Робили ставку на власні сили й активні методи боротьби. Воювали як проти німців, так і проти радянської армії |
Бандерівці у згоді з німецьким командування створили батальйони «Роланд» (на чолі з Є. Побігущим) та «Нахтігаль» (на чолі з Р. Шухевичем).
30 червня 1941 р. — прийняття у Львові «Акту проголошення відновлення Української держави» та формування уряду на чолі з Я. Стецьком (Гітлер виступив проти самостійної Української держави; новостворений уряд був розігнаний, С. Бандера та Я. Стецько заарештовані).
5 жовтня 1941 р. — створення мельниківцями у Києві Української національної ради на чолі з М. Величковським, яку розглядали як передпарламент майбутньої Української держави (у листопаді 1941 р. її діяльність була заборонена гітлерівцями).
Осінь 1941 р. — репресії проти оунівців і як наслідок — перехід оунівців до боротьби з німцями.
14 жовтня 1942 р. — створення УПА (Української повстанської армії проводу ОУН), яка вела боротьбу як проти німців, так і проти радянської влади.
Українська повстанська армія (УПА) — військово-політичне формування, що діяло в Україні в 1942-1950-х рр.; у ході війни вела боротьбу як проти фашистської Німеччини, так і проти радянських військ.
Мета діяльності – здобуття незалежності України.
Територія діяльності УПА – переважно західноукраїнські землі (переважно Волинь і Галичина).
Командири – Д. Клячківський (Клим Савур), з 1943 р. – Роман Шухевич (псевдонім Тарас Чупринка).
Форми боротьби:
- створення органів місцевого самоврядування;
- участь у створенні й діяльності української преси, культурно-освітніх закладів, через які поширювалися самостійницькі настрої;
- створення підпільних, партизанських і регулярних військових структур.
Волинська трагедія – взаємне винищення мирного населення поляками та українцями в 1943-1944 рр. на Волині.
2. Визволення України.
19 листопада 1942 р. — 2 лютого 1943 р. — Сталінградська битва. Початок корінного перелому в війні на користь СРСР.
18грудня 1942 р. — звільнення першого населеного пункту УРСР — с. Півнівки Ворошиловградської області.
Січень — початок березня 1943 р. — наступальні операції радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину Донбасу, 16 лютого вперше звільнено Харків.
19лютого — 25 березня 1943 р. — контрнаступ німецько-фашистських військ із району Краснограда та Красноармійська Харківської області; знову втративши Харків та Бєлгород, радянські війська героїчними зусиллями зупинили ворога.
5липня — 23 серпня 1943 р. — Курська битва, в ході якої було визволено Лівобережну Україну та Донбас (23 серпня 1943 р. остаточно звільнено Харків).
Вересень—листопад 1943 р. — героїчна битва за Дніпро (за успішне форсування Дніпра та небачений героїзм 2438 радянським воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу).
6листопада 1943 р. — визволення Києва.
24 грудня 1943 р. — 29 лютого 1944 р. — Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (найбільша, що мала результатом оточення 11 ворожих дивізій чисельністю 80 тис. чол.), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції.
4 березня — середина квітня 1944 р. — Проскурово-Чернівець- ка, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції.
У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня 1944 р. — на кордон із Чехословаччиною.
8 квітня — 12 травня 1944 р. — Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму.
Ця перемога затьмарилася черговим злочином сталінського режиму.
У травні 1944 р. за звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у віддалені райони СРСР 191 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 10 тис. вірмен.
13—29 липня 1944 р. — Львівсько-Сандомирська операція(27 липня звільнено Львів, Перемишль; форсуванням річки Вісли закінчився розгром німецької групи армій «Північна Україна»).
20—29 серпня 1944 р. — Яссько-Кишинівська операція, в ході якої визволено Молдавську PCP та Ізраїльську область України, розгромлено групу армій «Південна Україна».
8 жовтня 1944 р. — визволення останнього окупованого фашистами населеного пункту України — с. Лавочне Дрогобицької області.
28 жовтня 1944 р. — завершилося визволення Закарпаття. Вся територія України була визволена.
Основий матеріал для підготовки учнів використаний з праці:
Земерова Т.Ю., Скирда І.М. Історія України. Практичний довідник.