A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
.

Завдання для груп 12, 13,14, викл. Дробот Г.О.

Дата: 26.03.2020 20:06
Кількість переглядів: 181

Розрізнення прислівників і співзвучних сполук        26.03.2020-  група 12;

І. Теоретичний матеріал                                30.03.2020 – групи 13;14

         Прислівники потрібно відрізняти від однозвучних слів.

         Прислівник – це самостійна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки? якою мірою? з якою метою? навіщо? (верхи, по-українськи, найвище).

         -Як же відрізнити прислівник від співзвучних із ним іменників із прийменниками?

Звичайно ж, потрібно ставити питання та вдумуватися в значення.

Прислівники, утворені від іменника з прийменником, треба писати разом: угору, униз, нагорі, унизу, зверху, знизу, усередині, посередині, уночі, удень, уранці. Якщо іменник зберігає своє значення, то прислівникову сполуку треба писати окремо: до речі, на жаль, до вподоби, без упину.

         Окремо пишуть здебільшого прислівникові сполуки, утворені від іменників із такими прийменниками:

  • Без без пуття, без угаву, без упину. АЛЕ: безвісти, безперестанку;
  • В (у) – в міру, в ногу, уві сні, у вічі. АЛЕ: угору, униз;
  • З – з переляку, з радості, з розгону. АЛЕ: зсередини, зверху, знизу;
  • На – на жаль, на щастя, на добраніч. АЛЕ: нанівець, нарозхват;
  • Під – під вечір, під кінець, під силу;
  • По – по суті, по правді, по щирості. АЛЕ: повік, поночі.

Треба розрізняти прислівники й співзвучні сполуки прийменника з іменником. Порівняйте: Подивіться вгору і Щойно в гору врізалася комета. При іменнику можуть уживатися залежні слова (означення): Щойно в засніжену гору врізалася комета. Отже, одним зі способів розрізнення прислівника й співзвучної сполуки прийменника з іменником є добір залежного слова. Іменник завжди називає якийсь конкретний предмет (середина, гора, низ, день, ніч), а прислівник указує на місце (усередині), напрям (угору, униз), час (удень, уночі).

Іноді прислівник можна відрізнити від сполуки прийменника з іменником за допомогою наголосу: на бі?к, надво?рі - на дворі?, наві?ки – на віки?.

Разом також пишуть прислівники, утворені від:

  • Прийменника й короткої форми прикметника: допізна, згарячу, зліва, помалу, сповна;
  • Прийменника (окрім по) і числівника: учетверо, надвоє, утретє, спершу. АЛЕ: по двоє, по-друге;
  • Різних частин мови з частками де, що, аби, ані, чи, як, не, ні, що стають префіксами: деколи, щодня, абияк, аніскільки, чимало, неабияк, ніде;
  • Прийменника й займенника: нащо, унічию, утім. АЛЕ: за віщо.

Із дефісом треба писати прислівники, утворені від по- та:

  • прикметників і займенників із суфіксами –ому (єму), -и: по-українському, по-українськи, по-батьківськи, по-нашому, по-моєму, по-своєму;
  • порядкового числівника на –е (-є): по-перше, по-третє, по-десяте.

Запам’ятайте написання прислівникової сполуки з давніх-давен. Подібні за граматичною формою сполуки треба писати окремо: з усіх усюд, з незапам’ятних часів.

 

ІІ. Робота з підручником.

Опрацювати теоретичний матеріал на с. 144.

ІІІ. Творча робота.

  1. Складіть речення з поданими словами.

Надворі – на дворі, нагору – на гору, удень - у день.

  1. Спишіть, розкриваючи дужки.
  1. Час, моя пісне, (по) волі буяти.
  2. Місяць з-за гаю випливає (по) волі.
  3. Там, де грали бурі, хмари, розлилися дзвони-чари і (по) волі щастя йде.
  4. (По) волі сніг падав.
  5. Мене (по) волі і неволі носило всюди.

ІV. Робота з підручником (с.145, вир.4).

V. Підсумок уроку.

-Які прислівникові сполуки найчастіше пишемо окремо?

  -Що Ви помітили?

  -Назвіть винятки.

Д/з. § 46, впр. З (с.145), повторити правопис складних слів.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора