A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
.

Дистанційне навчання з історії України для учнів І курсу. Викладач Мельничук В.В.

Дата: 24.03.2020 18:01
Кількість переглядів: 41

Дистанційне навчання з історії України для учнів І курсу. Викладач Мельничук В.В.

Тема: Україна у міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни. Зміна кордонів України. Радянізація.

 

План вивчення теми

  1. Пакт Молотова-Ріббентропа.
  2. Україна на початку Другої світової війни.
  3. Входження західноукраїнських земель до СРСР.
  4. Радянізація західноукраїнських областей.

 

Завдання

  • Законспектуйте нижче поданий матеріал.
  • Опрацюйте 39 та 40 параграфи підручника.
  • Зверніть увагу на фотографії історичних діячів Андрія Мельника та Степана Бандери і вивчіть їхні біографії.
  • Проаналізуйте плакати, розміщені у відповідних параграфах підручника. 
  • Проаналізуйте уривки історичних джерел. Дайте відповіді на запитання.
  • Складіть тестові завдання з цієї теми (від 10 до 22 тестів).

 

1.Пакт Молотова-Ріббентропа

23 серпня 1939 р. підписано Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР (Пакт Молотова-Ріббентропа)

Сторони підписання: СРСР (міністр закордонних справ В. Молотов) і Німеччина (міністр закордонних справ Й. фон Ріббентроп)

 

Зміст

Договір про ненапад

  • Гарантія взаємного ненападу на 10 років.
  • Гарантія взаємного нейтралітету в разі війни однієї з країн.
  • Взаємні зобов’язання не брати участі в коаліціях держав, спря­мованих відповідно проти Ні­меччини чи СРСР

Таємний протокол

  1. Розмежування сфер інтересів Німеччини та СРСР у Східній Європі по лінії рік Нарев, Вісла, Сян:
  • у сфері впливу Німеччини — Західна Європа, Західна та Центральна Польща, Литва;
  • у сфері впливу СРСР — Латвія, Есто­нія, Фінляндія, Східна Польща (Західна Україна, Західна Білорусь), частина Румунії (Бессарабія).
  1. СРСР вводить свої війська в Польщу піс­ля Німеччини

2.Початок Другої світової війни

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни

17 вересня 1939 р. — вступ Червоної армії на територію Поль­щі згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною. Впродовж 12 днів майже без боїв було зайнято Західну Україну.

28 вересня 1939 р. — підписання Договору про дружбу та кор­дони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та СРСР. Кордон між сторо­нами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина й Захід­на Волинь відійшли до СРСР; Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під німецькою окупацією.

3.Входження західноукраїнських земель до СРСР

22 жовтня 1939 р. — вибори до Народних Зборів Західної Украї­ни (під контролем радянських військових та політпрацівників), які наприкінці жовтня ухвалили Декларацію про входження Західної України до складу УРСР. Листопадові сесії союзної та української Верховних рад затвердили закони про возз’єднання Західної України з УРСР у складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

26 червня 1940 р. — уряд СРСР звернувся до уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати Північну Буковину.  Під тиском Німеччини, яка запевнила, що ці поступки тимчасові, румунський уряд задовольнив пропозицію СРСР. 30 червня Червона армія зайняла ці території.

2 серпня 1940 р. — рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.

Таким чином, майже всі українські етнічні землі були об’єднані з єдиній державі.

4.Радянізація західноукраїнських областей

Радянізація – це система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях.

Основні заходи радянізацїі:

  • поширення радянського законодавства;
  • скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони і т. ін.;
  • направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);
  • націоналізація промислових підприємств;
  • початок примусової колективізації (весна 1940 р.);
  • заборона всіх політичних партій, громадських; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;
  • розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;
  • українізація освіти, преси;
  • уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;
  • суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;
  • командно-адміністративні методи впровадження радянської політики;
  • нехтування місцевих особливостей та традицій;
  • утиски церкви, особливо греко-католицької;
  • репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.

Результатом політики радянізації стало, з одного боку покращен­ня рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток еконо­міки краю, а з іншого — зростання незадоволення репресивними ме­тодами влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів оунівців.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора