Стилі і напрямки
1. Доба монументального стилю (Х - ХІ ст.)
Ознаки творів доби монументального стилю:
Масштабність
Величність
Ідейний пафос
Приклади літератури: "Остромирове Євангеліє", "Повість минулих літ", "Слово про закон і благодать".
2. Доба орнаментального стилю (кінець ХІ - ХІІІ ст.)
Ознаки творів доби орнаментального стилю:
Ритмічність підпорядкування художнього тексту;
Витонченість художніх засобів
Приклади літературних творів: "Слово про похід Ігорів", "Повчання дітям", Галицько-Волинський літопис.
3. Доба підсумків (ХІV - XV ст.)
Ознаки творів доби підсумків:
Змішання стилів;
Характерні зводи.
Приклади творів: "Лаврентіївський звід", "Літопис Руський", "Києво-Печерський патерик".
4. Ренесанс
Ренесанс - це напрямок у мистецтві, що виник в Італії в ХІV ст. і поширився в Англії, Франції, Німеччині та інших країнах Європи.
Ознаки ренесансу:
Наслідування античного мистецтва;
Гуманізм;
Зацікавлення життям простих людей;
Заперечення середньовічних традицій.
Письменники доби Ренесансу: Павло Русин, Себастьян Кленович.
5. Бароко
Бароко - це стиль в архітектурі і мистецтві ХVІІІ ст., для якого характерна підкреслена урочистість, декоративність. Метою є справити враження, викликати зворушення.
Ознаки бароко:
Центральне місце відводиться Богові;
Релігійне забарвлення;
Динамізм;
Гіперболізація;
Метафоричність мови;
Спроба поєднати античність з християнством;
Пристрасть до сміливих комбінацій, чудернацького, незвичного.
Представники доби бароко: І. Вишенський, М. Смотрицький, І. Величковський.
6. Класицизм
Класицизм - це художній стиль й естетичний напрям, який розвивався в ХVІІ ст. у Франції і різною мірою охопив європейські літератури ХVІІІ - першої третини ХІХ ст.
Ознаки класицизму:
Поділ персонажів на позитивних і негативних;
Одновимірність характеру;
Правило трьох єдностей;
Сюжет розгортається лінійно, практикуються концентричні сюжети.
7. Сентименталізм
Сентименталізм - це один із літературних напрямів другої половини ХVІІІ - початку ХІХ ст. у країнах Європи, що виник як заперечення раціоналізму класицистів у добу Просвітництва.
Герой сентименталізму:
Проста людина з народу;
Надзвичайно чуттєвий та вразливий;
Знаходить гармонію у спілкуванні з людиною.
Ідеї сентименталізму:
Захист права людини на приватне життя незалежно від станової приналежності.
Духовний світ почуттів селянина, міщанина багатший за світ представників дворянства.
Сементалізм в українській літературі: І. Котляревський "Енеїда", Г. Квітка-Основ'яненко "Маруся".
8. Романтизм
Романтизм - це художній метод у літературі і мистецтві першої половини ХІХ ст., його суть полягає у тому, що реальній дійсності, яка не задовольняє митця, протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією.
Ознаки романтизму:
Виняткові характери у виняткових обставинах;
Ліризм;
Фантастика;
Увага до історичного минулого;
Звернення до фольклору.
Романтизм в українській літературі: Євген Гребінка ("Сонце та Хмари"), Микола Костомаров, Віктор Забіла.
9. Реалізм
Реалізм - це мистецький напрям ХІХ ст., що зображував типові характери в типових обставинах, прагнучи до глибокого й панорамного змалювання життя в його закономірностях і суперечностях.
Ознаки реалізму:
Соціальна зумовленість життя людини;
Змалювання згубного впливу антигуманного світу на вчинки і долю людини;
Історизм у відтворенні явищ дійсності;
Гуманізм, співчуття і протест проти всіх форм соціального і духовного поневолення.
10. Натуралізм
Натуралізм - це літературний напрям, що виник у Франції в 70-ті роки ХІХ ст. і поширився в Європі та США. Виник як реакція на вичерпність форм реалізму і його принцип соціальної зумовленості людського характеру.
Ознаки натуралізму:
Тлумачення особи біологічними, спадковими рисами то соціально-моральним середовищем.
Буття героїв у світлі досягнень науки.
Натуралізм в українській літературі: Іван Франко "Ріпник", "Борислав сміється".
11. Модернізм
Модернізм - це комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності, як спростування заангажованості митця.
Основні напрями:
Імпресіонізм
Експресіонізм
Неоромантизм
Неореалізм
Неокласицизм
Символізм
Футуризм
11.1. Імпресіонізм
Імпресіонізм - це напрям у мистецтві й літературі середини ХІХ - поч. ХХ ст., представники якого намагалися відтворити навколишній світ у всій його змінюваності й рухливості, а також показати найтонші відтінки настрою, почуттів людини.
Ознаки імпресіонізму:
Тонкий психологізм змалювання персонажів;
Прагнення відтворити найтонші відтінки настрою;
Прагнення схопити миттєві враження;
Тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності;
Багатство відтінків у змалюванні дійсності;
Посилена увага до кольорів, звуків і яскравих художніх деталей.
Імпресіонізм в українській літературі: Михайло Коцюбинський "Цвіт яблуні", "Intermezzo", М. Хвильовий, С. Васильченко "Талант".
11.2. Експресіонізм
Експресіонізм - це літературно-мистецький стильовий напрям модернізму, що оформився в Німеччині на початку ХХ ст., передусім у малярському середовищі, проіснувавши до 30-х років.
Ознаки експресіонізму:
Відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я", напругу його переживань та емоцій;
"Нервова" емоційність;
Ірраціональність;
Фрагментарність;
Плакатність;
Позбавлення прикрас;
Схильність до контрастування барв;
Гротескність;
Гіперболізація;
Використання символів;
Відчуття повсякденного болю;
Страх за майбутнє людини.
Експресіонізм в українській літературі: В. Стефаник "Камінний хрест", М. Куліш, О. Турянський.
11.3. Неоромантизм
Неоромантизм - це напрям кінця ХІХ - поч. ХХ ст., вид модернізму, який зародився у Франції і генетично пов'язаний із романтизмом.
Ознаки неоромантизму:
Прагнення поєднати ідеал з дійсністю;
Виразність суспільних ідеалів;
Прагнення до визволення особистості;
Виняткова й активна особистість може підняти до свого рівня інших;
Гострий конфлікт між добром і злом, правдою і кривдою;
Привернення уваги до чуттєвої сфери людини;
Піднесення постаті самотнього визначного героя.
Неоромантизм в українській літературі: Леся Українка "Лісова пісня", О. Кобилянська "Земля", "Битва", М. Коцюбинський "Тіні забутих предків".
11.4. Неореалізм
Неореалізм - це стильова течія, що виявила себе на межі ХІХ - ХХ століть і характеризувалася документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність і ліричною стихією.
Героями неореалістичних творів є люди звичайні, проте з багатим внутрішнім світом; об'єктом зображення є не стільки вчинки, як відчуття і роздуми персонажів.
Неореалізм в українській літературі: В. Винниченко "Момент", В. Підмогильний, Григорій Тютюнник.
11.5. Неокласицизм
Неокласицизм (від гр. neos — молодий та лат. classicus — зразковий) — течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем та сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст.
Ознаки неокласицизму:
Повернення до вічних законів мистецтва;
Орієнтація на кращі здобутки античності;
Інтелектуалізм;
Естетизм;
Використання зразків античної культури і культури епохи Відродження;
Гармонія між розумом і почуттями;
Аристократизм духу;
Несприйняття радянської дійсності (комуністичної ідеології - всього, що призвело до падіння рівня духовності).
Принцип неокласиків: «На теми, що нові, античний вірш складаймо».
Характерні жанри: сонет, олександрина, терцина, октава, рондо тощо.
Неокласицизм в українській літературі: "П'ятірне гроно" неокласиків - М. Драй-Хмара, М. Зеров, Освальд Бургардт (Юрій Клен), П. Филипович, М. Рильський. Поети «празької школи».
11.6. Символізм
Символізм - це стильова течія модернізму, головним художнім засобом якої є символ як спосіб вираження незбагненої суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця. Засновником символізму вважається Шарль Бодлер.
Ознаки символізму:
Заміна думок, понять відповідними знаками - символами, що мають прихований зміст;
Бунт проти консервативної народної моралі;
Естетство (захоплення витонченою поетичною формою й недооцінка змісту);
Культ екзотичних і заборонених тем;
Увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного.
Символізм в українській літературі: П. Тичина, М. Вороний, О. Кобилянська
11.7. Футуризм
Футуризм - це одна з течій у літературі. Основоположник — італійський письменник Марінетті, що в 1909 році опублікував «Перший маніфест футуризму», де закликав звільнитися від літератури минулого і створити «динамічну літературу майбутнього», що буде оспівувати замість людини техніку та машини.
Ознаки футуризму:
«Ліквідація мистецтва є наше мистецтво»;
«Набутки розуму, а не душі та серця»;
Заперечення реалізму;
Відкидання класичної спадщини;
Руйнування норм морфології і синтаксису;
Звуконаслідування;
Використання образів-символів;
Анархізм, нехтування існуючими нормами моралі, егоцентризм.
Футуризм в українській літературі: М. Семенко, Я. Савченко, В. Поліщук.
11.8.Екзистенціалізм
Екзистенціалізм (від лат. exsistentia — існування) — модерністська течія в літературі, що оформилась на початку 40-х років ХХ ст. і найвиразніше виявила себе у творчості Ж.-П. Сартра, А. Камю.
Характерні ознаки екзистенціалізму:
Песимізм
Заперечення раціонального пізнання;
Твердження інтуїтивного розуміння реальності.
Людське існування (екзистенція) виявляється через турботу, страх, рішучість, совість.
Людина осягає екзистенцію в граничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть).
Екзистенціалізм в українській літературі: В. Підмогильний
